До Дня захисника України 54 курсантів із закладів військового спрямування України спікер парламенту Дмитро Разумков нагородив іменною стипендією Верховної Ради України. Отримали стипендію й двоє курсантів Академії. Дарина Вавер та Максим Кравченко поділилися своїми історіями та розповіли, що постійна праця й бажання розвитку завжди зроблять особистість помітною.
Дарина Вавер: «Те, що тебе помічають - підвищує бажання краще навчатися і вдосконалюватися»
Усвідомлення того, що хоче бути військовою прийшло до Дарини Вавер зовсім неочікувано. Вона, дівчинка з маленького містечка Нововолинськ, спочатку хотіла бути археологом, але певні складні життєві обставини змусили по-іншому подивитися на світ та зробили сильнішою. Всі, хто знав Дарину, із здивуванням сприйняли її рішення після 9 класу вступити до ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Ще під час навчання в ліцеї Дарина вже відчувала себе маленькою військовою, а для того, щоб продовжити цей шлях, зупинилася на Національній академії Національної гвардії України. З того моменту як стала курсанткою командно-штабного факультету та почала опановувати спеціальність військового зв’язківця минуло більше трьох років, і Дарина жодного разу не пошкодувала про свій вибір.
«Спеціальність військового зв’язківця передбачає оволодіння двома напрямками - радіозв’язок і телекомунікації. Мені найбільше подобається працювати із радіозв’язком. Скажімо, нашу кафедру забезпечили новітніми радіостанціями Harris. Мені подобається працювати з програмуванням та налаштуванням цих радіостанцій. Більше того, я вивчаю англійську мову, бо без необхідних знань англійської із програмуванням не розібратися».
Окрім відмінного навчання Дарина Вавер бере активну участь у науковому товаристві курсантів та студентів Академії. Сьогодні старший солдат працює над науковою роботою «Аналіз існуючих підходів при ідентифікації і аутентифікації користувачів у інформаційно-телекомунікаційних системах». Крім того, гвардійка входить до колективу шаблісток Академії, тож завжди бере участь у показових виступах. Незважаючи на досягнення, Дарина не очікувала, що її кандидатуру буде висунуто на отримання іменної стипендії Верховної Ради України.
«Коли ми приїхали з навчального центру і мені начальник курсу сказав, що потрібно йти до начальника Академії, стало трішки лячно. А коли вже начальник повідомив про поїздку до Києва, я безмежно зраділа, що всі мої зусилля у навчанні не були марними і принесли свій результат. Символічно, що стипендію вручали нам у День захисника України. Я ніколи не забуду момент, коли почула своє прізвище. Спочатку було тривожно виходити зі строю, правильно підійти, нічого не забути. Я у цей момент відчувала невловимий трепет у серці. А коли підійшла та представилася, стало приємно, адже не всі можуть отримати вітання та потиснути руку спікеру парламенту. Пам’ятаю, що я тоді стала в стрій з особливою гордістю, адже зрозуміла, що з усіх курсантів Академії обрали нас двох, тож перед нами стоїть важливе завдання – виправдати очікування. Те, що тебе помічають - підвищує бажання краще навчатися і вдосконалюватися. Приємними для мене стали також привітання та спільне фото з командувачем Національної гвардії України та начальником нашої Академії. Вітали мене й одногрупники та викладачі, особливо важливо, кожен говорив, що я заслужила на таку відзнаку».
